Кожна мова на будь-якому синхронічному зрізі — це єдність стійкого і
змінного. Кожен стан мови є її динамічною рівновагою. Якщо б мова змінювалася
швидко і в усіх ділянках одночасно, вона б стала комунікативно непридатною.
Стійкість мови необхідна для того, щоб вона була зрозумілою мовцям, зберігала і
передавала досвід попередніх поколінь, а змінність — щоб фіксувати і позначати,
нові явища зовнішнього і внутрішнього світу людини, тобто виражати нові думки.
Складним і остаточно не з'ясованим є питання, яким чином змінюється мова,
як відбуваються зміни, які сили впливають на цей процес.
Переважна більшість мовних змін починається з варіювання.
Нові варіанти конкурують зі старими і з часом замінюють їх. Постійне
варіювання як у плані вираження, так і в плані змісту — це спосіб існування
мови як живої, функціональної комунікативної системи. Саме через те навіть за
суто синхронічного підходу в дослідженні мовної системи необхідно виявити в ній
сталі й змінні, статичні й динамічні, сильні й слабкі, продуктивні й
непродуктивні ланки, те, що втрачається, і те, що зароджується, тобто визначити
тенденції розвитку цієї системи.
Мовні зміни не відбуваються
спонтанно, довільно. Вони завжди мають причину. Розрізняють зовнішні і
внутрішні причини мовного розвитку. До зовнішніх належать ті імпульси, що
надходять із зовнішнього середовища, а до внутрішніх — тенденції розвитку, які
закладені в самій мові.
Зовнішні причини змін у мові зумовлені різними суспільними чинниками.
Найпотужнішими з них є розвиток матеріальної і духовної культури, продуктивних
сил, науки, техніки тощо.
Мовні контакти — один із найсильніших зовнішніх чинників розвитку мови.
Вони зумовлюють не тільки запозичення на всіх рівнях мовної структури, а й
конвергентний розвиток мов, утворення допоміжних спільних мов і навіть мовну
асиміляцію.
Мовні контакти мають місце в разі загарбання території і поневолення
корінного етносу; за мирного співіснування різномовного населення на одній
території; коли різномовне населення живе на сусідніх територіях; коли
населення вступає в різноманітні (економічні, торговельні, культурні та ін.)
стосунки з населенням іншої країни; коли засвоюється інша мова в процесі
шкільного навчання. Розрізняють такі типи мовних контактів: безпосередні й
опосередковані; між спорідненими і неспорідненими мовами; з однобічним і
обопільним впливом; маргінальні (на суміжних територіях) і
внутрішньорегіональні (на одній і тій самій території); казуальні (випадкові) і
перманентні (постійні); природні (безпосереднє спілкування), штучні (навчання в
школі) і змішані (природно-штучні).
Контактування мов може зумовити такі процеси: запозичення лексики і
фразеології; засвоєння артикуляційних особливостей іншої мови; зміну наголосу; зміни
у граматичній будові мови; зміни у словотворі.
У двомовних групах людей дві мовні системи вступають у контакт, впливають
одна на одну, внаслідок чого з’являються контактно зумовлені відхилення від мовної
норми, які називають інтерференцією
Нова (нерідна) мова витісняє рідну, відбувається повна мовна, а значить і
етнічна, асиміляція
Конвергенція, на відміну від асиміляції, не призводить до витіснення однієї
мови іншою, а зумовлює появу в контактуючих мовах спільних ознак – як наслідок виникають
так звані мовні союзи (М. С. Трубецьким), «особливі типи ареально-історичної
спільності мов, які характеризуються певною кількістю подібних чи спільних структурних
і матеріальних ознак, набутих внаслідок тривалого й інтенсивного контактування
і конвергентного розвитку в межах єдиного географічного простору». Як приклад -
балканський мовний союз (грецька, албанська, румунська, македонська, сербська,
хорватська).
Тривале й інтенсивне контактування мов може призвести до асиміляції - сліди
витісненої мови отримали в мовознавстві назви субстрат і суперстрат.
Субстрат — мова-підоснова, елементи якої розчинилися в мові, що
нашарувалася на неї; сліди мови корінних жителів у мові-переможниці чужинців;
сліди витісненої місцевої мови.
Суперстрат — мова-надоснова, елементи якої розчинилися в мові, над якою
вона нашарувалася; сліди мови чужинців у мові-переможниці корінних жителів.
Адстрат — сукупність рис мовної
системи, які з'явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування
і контактів сусідніх народів.
Ступінь проникності обернено пропорційний ступеневі системності мови.
Комментариев нет:
Отправить комментарий