Копенгагенський (датський структуралізм, або глосематика
— лінгвістична течія структуралізму, яка мала на меті створення універсальної
лінгвістичної теорїі; трактує мову як абстрактну структуру й описує її суто
формальними способами без звертання до її субстанцій (реального змісту і
звучання).
Виник у 1931 р. внаслідок об’єднання датських мовознавців у лінгвістичне товариство,
так званий Копенгагенський осередок (Луї Єльмслев, Вігго Брьондаль, Ганс
Ульдалль)
Із теорії Соссюра копенгагенці запозичили ідею про розрізнення мови та
мовлення, розуміння мови як системи знаків, положення про те, що мова — це форма,
а не субстанція і в мові нема нічого, крім відмінностей (чиста структура
відношень), а також про те, що мова повинна розглядатися в самій собі й для
себе.
Метою лінгвістики, зазначається в праці, є створення загальної (логічної)
граматики, в якій мова повинна розглядатися в панхронічному аспекті (розгляд
лінгвістичних явищ як загальних (універсальних), позачасових), тобто повинні
досліджуватися загальнолюдські чинники, що діють на кожній стадії розвитку
кожної окремої мови.
Єльмслев робить спробу створити загальну теорію мови
лінгвістична теорія повинна нехтувати відхиленнями в мовленні і шукати
«постійне,
яке лежить в основі змін», те, що робить мову мовою, якою б вона не була.
Лінгвістична теорія має відповідати трьом вимогам: несуперечливості, простоті й
повноті (вичерпності).
Єльмслев один із перших спробував систематизувати наявні в мові функції,
використовуючи поняття константи і змінної.
Аналіз знаків Єльмслев проводить у плані вираження і плані змісту
Позитивним у копенгагенському структуралізмі було прагнення опрацювати
точний метод аналізу, який спирається на дані математичної логіки. Глосематики ронширили
поняттєвий апарат мовознавства, запропонували цінні методологічні принципи.
Науковці вважають, що глосематика може бути корисною для створення формальних
універсальних мов (мов-посередників) для машинного перекладу і для створення
типологічної класифікації мов.
В історію науки глосематика ввійшла як спроба гранично абстрагованого від
будь-якої конкретики підходу до мови. Будучи загальною дедуктивною теорією мови,
вона стала однією з перших спроб поєднання лінгвістики з формальною логікою і
тим вплинула на вдосконалення методів дослідження мови. Такі глосематичні
терміни, як схема, комутація, детермінація, кореляція, реляція, план вираження,
план змісту, конкретні типи функцій та ін., увійшли в лінгвістику. Недоліком
глосематики є значне звуження і збіднення об’єкта дослідження, відірваність
мови від людини, суспільства, культури, історії, а також перебільшення ролі відношень
за рахунок елементів, що співвідносяться.
Американський структуралізм, або дескриптивізм — мовознавчий напрям,
для якого характерний формальний підхід до вивчення мовних фактів
(сполучуваність одиниць, їх місце в мовленні стосовно інших одиниць тощо).
Зародження дескриптивізму пов’язане з іменем відомого антрополога і
лінгвіста Франца Боаса
Деякими мовам властиві інші мовні категорії і до них не можна застосувати
порівняльно-історичний метод, бо вони «не мають історії», тобто зафіксованих у
писемних пам’ятках попередніх етапів свого розвитку. Саме цим зумовлено те, що,
по-перше, ці мови можна вивчати тільки на синхронному зрізі, і, по-друге,
потрібно створити такі об’єктивні методи їх опису, які б ґрунтувалися на суто
зовнішніх, формальних ознаках.
Американський дескриптивізм - антрополог і лінгвіст Франц Боас,"мови,
які не мають історії"; Едуард Сепір зосередив свою увагу на вивченні мовиу
зв’язку з культурою і таким чином заклав основи етнолінгвістики; Єльська школа
(Леонард Блумфільд, 3еліг Харріс, Чарльз Хоккет) зосереджували свою увагу на описі
зовнішніх формальних елементів структури мови, уникаючи всього, що має якийсь
стосунок до логіки, психології та інших дисциплін; пояснення мовних явищ через
категорії мислення і психіки (менталізм) - головна перешкодою перетворення
лінгвістики на точну науку; основними методиками дослідження мови
дескриптивістами є дистрибутивна й безпосередніх складників. Енн-Арборська (Чарльз Фріз, Кеннет Пайк, Юджин Найда)
частково відмовившись від теоретичних положень Блумфілда, активно залучають до
лінгвістичного аналізу екстралінгвістичні чинники - соціальні, етнічні тощо, що
зближує їх з вченням Сепіра.
Блумфільд обґрунтував принципи «механістичної лінгвістики», яка розчленовує
процес мовного спілкування на ряд стимулів і реакцій (мову розумів як різновид
поведінки людини і її вивчення орієнтував на положення біхевіоризму — панівної
на той час школи в американській психології, яка вважала предметом психології
не свідомість, а поведінку як сукупність реакцій на певні стимули). Блумфільд
також сформулював у дусі біхевіористської психології теоретичні положення
синхронічного опису мови і запропонував дескриптивний метод.
Американські дескриптивісти розвинули методику лінгвістичних
досліджень, стали активно застосовувати математичні методи, що об’єктивізувало
результати дослідження й наблизило лінгвістику до точних наук. Водночас вони
звузили лінгвістичну проблематику.
Прагнучи максимальної об'єктивності й точності
наукового опису мови, дескриптивісти розробили ряд ефективних методик
лінгвістичного аналізу з опорою на форми мовних одиниць та їх розподіл у
мовленні, тексті: процедури польової лінгвістики, дистрибутивний аналіз і
трансформаційний метод, аналіз за безпосередніми складниками, моделювання. Вони
набули великого поширення в мовознавстві в дослідженні одиниць усіх рівнів
мови, у тому числі для розмежування значень і в семантичних класифікаціях. На
основі цих методик були здійснені перші спроби машинного перекладу й
використання ЕОМ у мовознавстві.
Прийоми сегментації й дистрибуції були корисні на
певних етапах фонологічного й морфологічного аналізу, однак для розв’язання
інших проблем мало що давали. Спрощене розуміння мови, перебільшення значення
дистрибутивного аспекту мови, ігнорування соціально-історичних умов
функціонування мови і людського чинника взагалі призвели на початку 60-х років
до кризи дескриптивної лінгвістики. Однак методичні прийоми дескриптивістів не
втратили свого значення донин
Комментариев нет:
Отправить комментарий